Этот мир опустеет однажды,
И в нем станет все вдруг словно прах.
Ты очнешься в безумии мрачном,
И увидишь лишь ужас и страх.
И ты вспомнишь себя таким сильным,
В миг, когда отказал ты Христу.
И ты вспомнишь, как небо просило,
Твое сердце открыться Ему.
Но не смог распознать ты в Нем силу,
Ты отвергнул величье Творца.
Гордость друг мой, весь мир погубила,
И она же погубит тебя.
Если б знал ты, как много страдает,
В мрачных узах тоски и огня.
Если б знал ты, как к жизни взывают,
Ты бы понял сегодня меня.
Не смотри же ты в бездну с надеждой,
Жизни нет там, хоть как не ищи.
Пролагай брат сегодня путь в вечность,
И всем сердцем ты Бога взыщи.
Анатолий Бляшук,
Вышгород Украина
Слушаю метал..., предпочтительно BLACK, DEATH, DOOM & GOTHIC..., но исключительно христианские коллективы)) e-mail автора:Revival_t@ukr.net сайт автора:личная страница
Прочитано 14085 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
