Лагідні руки з Неба... Переспів твору № 247 зі співаника "Юность - Иисусу"
Лагідні руки з Неба
дар будь-який дають.
Щастя нам буде треба -
каменем не жбурнуть.
Треба щоднини щастя -
нас обдарують ним.
Але ж самі ми часто
віри не ймемо їм.
Бідами - нездоровий
світ нас обволіка,
та нас веде любови
батьківської рука.
Батькові не байдужі
діти у злій зимі -
в горі, біді і в стужі
зовсім ми не самі.
Поводирем з колиски
через туман тривог,
через прокльони грізні
з нами іде наш Бог.
Світ у гріхах загине.
Щоб від гріхів спастись,
до висоти дитини
з вірою прихились.
Лагідні руки з Неба
дар будь-який дають.
Хліба нам буде треба -
каменем не жбурнуть.
Щастя лишень у Бога
в щедрих руках святих.
Линьмо щодня до Нього
у молитвах своїх.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Реактор (Вавилонская башня на современный лад) - Сергей Сгибнев Мы так гордимся "высочайшими технологиями" в области ядерной физики! Атомные станции, реакторы, атомные подводные лодки... А зачем? Для того лишь, чтобы, оскалившись пострашнее, ипугать тех, кто за океаном? А они, в свою очередь, так же "страшно" скалятся в нашу сторону. Не будь Библии легко можно было бы поверить, что человек и вправду произошел от обезьяны. Мыслимо ли, истратить столько средств, положить столько жизней... И все для того, чтобы сделать ядерную дубину. Чтобы Геростратовым храмом вспыхнула Хиросима, чтобы полыхнул Чернобыль... А сколько мы еще не знаем! Кто следующий?
