Добро и зло неразличимы
Покуда ты их не сравнил,
Они словно под маской грима
Для тех, кто маски не носил.
Ты ничего о них не знаешь -
Где истина? А где мираж?
И очень плохо понимаешь -
С чем сталкиваешься сейчас.
Наивность верит благодушно,
Что всё на свете хорошо,
Цветами ей стреляют пушки,
И понарошку где-то зло
Легко любезничает с кем-то,
Но легкость эта лишь пока
Разочарованность, как стенка,
Тюрьмой не окружит тебя.
Теперь задача просто выжить,
Вернуть потерянный покой,
Но как довериться бестыжим?
Как мирным быть, когда разбой
Кругом кипит и колобродит?
Когда кругом сплошная ложь?
И жизнь с дыханием уходит,
Когда под сердцем финский нож.
Пора спасаться и до Бога
Бежишь и просишь - Помоги!
И Бог, спешащий на подмогу,
Что возвращает мир внутри.
Но ты уже научен, знаешь,
Что зло не дремлет и не спит,
Что осторожность не мешает,
А помогает и хранит.
Приобретенный ценный опыт
Достался дорого тебе,
А в душу словно въелась копоть,
И отразилась на судьбе,
Вот почему у тех, кто знает,
Такие грустные глаза,
Они, даже когда летают,
Не забывают козней зла .
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
